Навчальний прийом «Шість капелюхів»

Рольова гра для розвитку логічного та креативного мислення

«Шість капелюхів» – це ігровий навчальний прийом, який дозволяє
досліджувати і аналізувати будь-яку проблемну ситуацію з шести незалежних точок
зору.

Автор методики – британський психолог і письменник Едвард де Боно. Цей
прийом широко практикується багатьма педагогами, зокрема вітчизняними.
Основою цього підходу є концепція різнопланового мислення, більш детально її
сенс пояснюється у притчі про 6 синів капелюшника.
Гра дозволяє у незвичному форматі різнобічно оцінити усі переваги і недоліки
будь-якої проблемної ситуації та знайти оптимальний шлях для її розв'язання.
Як працювати з прийомом «Шість капелюхів»
Колір капелюха – відповідна стратегія мислення, якій мають слідувати учні-
представники кожної з команд:
 Білий – нейтральна позиція сприйняття, при якій учасники оперують
конкретними інколи сухими фактами та цифрами, пояснюючи причинно-наслідкові
зв'язки між певними подіями чи явищами, що аналізуються.
 Жовтий – оптимістична позиція. Учасники команди мають оцінювати
проблемну ситуацію з позиції вигод та ґрунтуватися виключно на перевагах.
 Чорний – прагматична позиція, що є протилежною до попередньої, тому
має її урівноважувати. Учні цієї команди мають оцінювати ситуацію з точки зору
недоліків та ризиків.
 Червоний – позиція, яка ґрунтується виключно на суб'єктивному
емоційному сприйнятті. Представники цієї команди в ході загального аналізування
мають висловлювати припущення та почуття щодо проблемної ситуації, не вдаючись
до логічних обґрунтувань.
 Зелений – позиція нестандартного мислення. Гравці цієї команди генерують
нові ідеї та шукають альтернативні рішення.
 Синій – нейтральна оціночна позиція. Представники цієї групи грають роль
незалежних експертів, які оцінюють пропозиції попередніх груп та підсумковують
роботу.
Гра проводиться за наступним алгоритмом
1. Виноситься на обговорення певна проблемна ситуації. Це може бути
запитання, яке не має єдиної правильної відповіді, конфліктна ситуація, спірна подія
та інше.
2. Учні класу поєднуються у 6 команд, кожна з яких дотримується обраної
стратегії відповідно до узгодженого кольору «капелюха». Розподілити «капелюхи»
можна, наприклад, шляхом жеребкування.
3. Підготовка та обговорення учасниками всередині кожної з команд.
4. Регламентовані за часом виступи представників команд у такій послідовності:
 спершу викладають факти та ключову інфорформацію представники «білої»
команди;
 після цього, оцінюючи переваги та недоліки, послідовно висловлюються
представники «чорної» та «жовтої» команд;
 черговість виступів «червоної» та «зеленої» команд непринципова;
 виступ «синьої» команди є завершальним та підсумковим.
5. Рефлексія, в ході якої учні підсумовують результати роботи, визначають
переваги та недоліки такої гри та діляться враженнями щодо  «примірювання» ролі.